Як можна підтримати людину, яка переживає втрату під час війни

July 18, 2023
В Україні триває війна, яка, на жаль, приносить із собою багато горя. Біль втрати близької людини зараз переживає багато українських родин. Загибель родича-військовослужбовця – це дуже важка втрата для кожного члена сім'ї. Вона змінює життя, після цього все стає цілком інакше. І в такий період близьким людям загиблого дуже необхідна підтримка. Горювання – це індивідуальний процес. В такій ситуації немає універсальних рекомендацій чи правил, так само як немає правильного чи неправильного способу переживання втрати. Однак близьким та оточуючим варто звернути увагу на важливі моменти, зокрема, як своїми діями та словами не нашкодити людині, яка горює.

1. Не вимагайте конкретної моделі поведінки

Станьте тою надійною людиною, яка підставить плече і для горювання, і для прийняття рішення жити далі. Якщо ви запропонували підтримку, спілкування, фінансову, фізичну допомогу, але отримали у відповідь побажання побути наодинці — прийміть це. Людина може просто не мати сил, щоб це висловити. Будьте поруч, але не наполягайте на спілкуванні. Коли людина у горі, у втраті, вона сама знає, з ким хоче спілкуватися, а з ким — ні. Якщо розумієте, що людина не хоче говорити, то не потрібно виводити на розмову. Якщо людина, яка у горі, хоче поспілкуватися саме з вами, вона прийде і поговорить. Це має бути її ініціатива.

2.Ставтеся з повагою до всіх переживань і емоцій

Переживаючи втрату близької людини, дуже важливо дозволити собі відгорювати. При цьому людина переживає дуже багато різних почуттів та емоцій. Це може бути злість, сум, апатія, відчуття несправедливості, почуття провини, страх перед майбутнім, страх за своє життя, страх втратити ще когось. Це такий спосіб нашого організму знеболити себе. Ці емоції можуть змінюватися різко і раптово, але це все природньо в такій ситуації. У горі людина може плакати, сміятися, кричати чи не виражати жодних емоцій. До цього треба ставитися з повагою. Реакція кожного — індивідуальна й особлива.

3. Не тисніть

Не слід вказувати людині чи примушувати її робити нетипові для неї дії чи радити, як їй проживати горе. Наприклад, є чимало звичаїв і способів зовнішнього вираження жалю або горя через втрату близької людини. Однак, якщо людина не має бажання дотримуватися таких традицій, то вона має на це право. Водночас це жодним чином не означає, що людина не горює. Просто вона переживає горе так, як їй цього хочеться. Якщо навіть зовні непомітно сліз та горя, це не означає, що всередині не болить. Ми просто можемо не помічати «ран».

4. Утримайтеся від порад

Не варто говорити, що настав час «відпустити загиблого», перестати згадувати чи говорити про нього. Іноді стає легше після розмови з кимось про загиблого. Тоді людина, яка горює, матиме змогу торкатися свого болю не на самоті й віддаватиме своєрідну шану тому, кого втратила. Краще не питати: «Як ти?» , а просто запропонувати прогулянку, посидіти разом в кафе, навіть поговорити про те, якою чудовою людиною був загиблий. Обіймайте, говоріть слова підтримки —  ваша близька людина має відчувати, що вона не одна. Станьте надійною опорою, огорніть теплотою та щирою любов'ю. Допоможіть близькій людині жити далі. Якщо він/вона прийме рішення змінити професію, переїхати, поїхати у відпустку надовго — підтримайте. Адже дозволити собі це після втрати — найважче. Потрібен час, щоб віднайти радість у житті після важкої втрати.

5. Будьте максимально тактовними у висловлюваннях

Близькі люди, прагнучи допомогти, часто починають розмови зі слів: «я тебе розумію», «знаю, що ти відчуваєш», «все буде добре», «час лікує»... На жаль, такі слова не допомагають, а часто навпаки шкодять. Кожне проживання втрати є індивідуальним. Тож просто висловіть співчуття словами: «Я навіть не уявляю, який  біль ти зараз витримуєш. Як я можу підтримати тебе?». Під час спілкування не варто наголошувати на тому, що все мине. Оминайте загальні та шаблонні вислови на кшталт «все налагодиться», «час все лікує», «тримайся», «треба жити далі»... Подібні фрази можуть завдати болю, адже у цей момент людина може ще не уявляє або не готова думати про своє подальше життя. Горе може виявлятися в екстремальних емоціях та поведінці. Людина в скорботі може закриватись у собі або плакати годинами. Не оцінюйте її почуттів.

6. Цікавтеся, якої саме підтримки потребує людина

Надавати людині можливість контролювати своє життя настільки наскільки це для неї зараз можливо. Тут близькі можуть допомогти практичними вчинками та діями. Наприклад, можна спитати: «Що я можу для тебе зробити? Як я можу тобі допомогти?», «Я буду в супермаркеті робити закупи, хочу тобі щось купити. Чи можна мені це зробити для тебе?». Також важливо після цих питань давати людині можливість відповіді та вибору. Прийняття рішень – дуже важливий момент, тому що людина в такому стані може втрачати контроль над життям. Відповідно, коли є моменти прийняття рішень – це дає відчуття, що вона може щось контролювати і повертає її у теперішній час.

7. Допоможіть організувати побут

Досить часто емоції настільки поглинають людину, яка проживає втрату, що вона не може піклуватися про себе та близьких. Запропонуйте їй допомогу: привезіть продукти, приготуйте їжу, погуляйте з дітьми, запитайте, яка матеріальна допомога потрібна, які справи ще потребують уваги. Іноді людям складно звертатися із проханням про допомогу, вони можуть навіть не усвідомлювати, в якому стані перебувають, і що насправді дуже потребують підтримки. Можна запропонувати допомогу в найпростіших речах, які ви можете зробити — і це може виявитися найкориснішим.

8. Будьте поруч

На перший погляд це просто, однак це дуже цінно для людини, яка переживає біль втрати. Знайдіть спосіб бути не нав'язливими, але водночас — опорою для цієї людини. Ваша чуйність та допомога — важливі складові процесу зцілення для людини, яка горює. Підтримка має бути дозованою і теплою. Той, хто втратив найближчу людину, потребує перш за все співчуття й дуже уважного ставлення. В період усвідомлення горя жінки, які втратили чоловіків, ще й переосмислюють відповідальність за дітей та своє подальше майбутнє, за господарство та чимало побутових питань. Тож допомога у їх вирішенні буде вагомою підтримкою.

9. Поважайте бажання людини прожити горе так, як вона це відчуває

Людина, яка горює через втрату, сама відчуває, в який спосіб їй це пережити та скільки часу їй на це потрібно. Така людина може перебувати в стані кризи, в скорботі упродовж тривалого часу, який може вимірюватися тижнями, місяцями. Кожен переживає цей складний період по-своєму: хтось намагається якомога скоріше вийти на роботу, хтось потребує самотності, інші йдуть до церкви. Іноді після втрати важко контролювати емоції, сльози. Хтось може відчувати потребу виговоритися, для когось важливо в цей час побути на самоті, а для іншої людини підтримкою може стати присутність поруч когось із близьких чи друзів. Комусь може бути важливим дотримуватися християнських канонів. Коли здається, що світ зруйнований, кожна людина знаходить свій шлях і свою мотивацію жити далі. І цей шлях може бути різним.

10. Пропонуйте звернутися за фаховою допомогою

Через біль втрати людина почувається пригніченою і це нормально. Однак, якщо самопочуття з часом погіршується, це може свідчити про більш серйозну проблему. Тим, хто поруч, варто сказати про своє занепокоєння. Це можна зробити, розказавши про своє хвилювання. Наприклад, «Мене непокоїть, що ти погано спиш. Можливо, варто звернутися за допомогою». Допомогти повернутися до життя може спілкування з іншими людьми, які мали схожий досвід. Запропонуйте долучитися до груп підтримки людей, які переживають втрату. Іноді сказати щось своє особисте комусь легше ніж близьким.

Національний центр надання психологічної допомоги людям в горі проводить групи підтримки для рідних та близьких загиблого військовослужбовця. Тут можна знайти професійну психологічну допомогу, підтримку, розуміння, безпечне місце для вираження своїх почуттів. Такі зустрічі дають можливість не залишатись на самоті в час переживання втрати.

Такі групи відбуваються онлайн та офлайн у таких містах: Київ, Вишневе, Львів, Івано-Франківськ, Дніпро, Одеса, Кременчук. Участь безкоштовна. Для участі треба зареєструватися за посиланням: https://psyaid.center/registration-page/

Матеріал підготовлено командою Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців
Цю публікацію створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Отримайте підтримку
Телефонуйте щодня з 10:00 до 20.00.
Для дзвінків в Україні: 0800332720
Для зв’язку з Польщі: +48226022512
Усі дзвінки безкоштовні*
*з метою вдосконалення роботи із забезпечення розгляду звернень фізичних осіб на Телефонну лінію Служби психосоціальної підтримки військовослужбовців та членів їх сімей та вивчення проблемних питань, звернення можуть фіксуватись за допомогою документування мовленнєвої інформації
ГРУПИ ПІДТРИМКИ
Служба психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців
© 2023