Повернення рідного воїна: адаптація, потреби та налагодження комунікації в родині

July 26, 2023

Тривале перебування на війні вимагає від військового певного адаптаційного прилаштування та набуття в небезпечних для життя умовах необхідних бойових рефлексів.

Окрім того, як зазначає військова психологиня Марина Гребенюк, повертаючись, військовослужбовець привозить із собою досить великий багаж емоційних переживань та досвіду, про який не завжди може та й хоче ділитись з іншими. Саме тому, коли військовий повертається до більш-менш мирних умов, у нього ще певний час можуть проявлятись певні реакції, які йому допомагали виживати на війні. І це варто враховувати при спілкуванні.

Інколи буває, що повернувшись зовнішньо неушкодженим, військовий може бути досить травмованим психологічно. Такі травми зазвичай називають «невидимими пораненнями війни». Їх основною небезпекою є саме те, що у порівнянні з фізичними травмами, їх не можна помітити неозброєним оком. До найбільш розповсюджених ознак таких поранень можна віднести тривалу наявність нічних жахіть, надміру насторожену поведінку, загострене почуття справедливості, постійні спогади про травматичні події, почуття провини, панічні атаки і неконтрольоване безпідставне відчуття тривоги, хронічні головні болі, проблеми у міжособистісних стосунках, зловживання алкоголем або психотропними препаратами, втрата сенсу життя тощо.

Що саме слід враховувати та як себе краще поводити сім’ям військового одразу після його повернення:
  1. Дайте військовому можливість на відпочинок і відновлення. Варто пам’ятати, що весь період, який військовий перебував на війні, він відчував постійний стрес і перевтому, тому не варто одразу по його поверненню нагромаджувати його хатньою роботою або ж надмірним спілкуванням із друзями, якщо він сам цього не хоче.
  2. Потурбуйтесь про відновлення його фізичного здоров’я, адже там у нього скоріш за все на це часу та можливостей не було, а навантаження було суттєвим.
  3. Не ведіть рахунок «кому було важче». Зрозуміло, що коли військовий від’їжджає на тривалий час, то всі сімейні обов’язки перерозподіляються на тих, хто залишився. Окрім того, емоційні переживання за нього теж є досить виснажливими. Однак, варто зрозуміти, що кожен із членів сім’ї за час розлуки отримав і пережив свій унікальний досвід, і він однаково важливий.
  4. Знайомтесь заново. Інколи, особливо при тривалій розлуці, рідні певним чином змінюються (в силу отриманого індивідуального життєвого досвіду), і така довгоочікувана зустріч військового і його близьких призводить до того, що сприйняти цю зміну буває важко. Тому варто зрозуміти і прийняти, що це зустріч вже дещо нових людей, з їхніми новими поглядами, цінностями, досвідом. Це ж саме може стосуватись і фізичного сприйняття близькості (фізичних обіймів або сексуальної сфери).
  5. Намагайтесь більше спілкуватись, однак в міру поточної можливості і бажання військового. Слухайте його. Знаходьте спільні теми для обговорення.
  6. Не ображайтеся. Інколи військові можуть бути дещо різкими у спілкуванні та поведінці, однак пам’ятайте, що це саме та поведінка, яка йому допомогла вижити на війні, тому віднесіться до цього з розумінням. Обговорюйте такі ситуації. 
  7. Робіть спільні речі. Спільні дії завжди зближують, даючи додатковий час на спілкування.
  8. Слідкуйте за можливими посттравматичними проявами у військового, і якщо симптоми проявляються досить тривалий час – обов’язково порадьте звернутися за кваліфікованою допомогою до фахівців.
  9. Запасіться терпінням, адже будь-які зміни потребують часу на прилаштування і переживання.
  10. Дбайте про власний внутрішній ресурс – він надасть вам можливості бути сильними і спокійними.
  11. Шукайте додаткові ресурси, що допоможуть військовому швидше адаптуватися до мирного життя – це може бути хобі, спілкування з тими хто допомагає, відвідування груп підтримки тощо. І навпаки – намагайтесь уникати тих людей і ситуацій, які виводять військового із стану рівноваги.
  12. Знайдіть конструктивний варіант виходу негативних емоцій, як ваших так і військового.
  13. Займайтесь фізичною активністю, і краще разом. Це можуть бути спільні прогулянки або подорожі, відвідування спортзалу, танці, робота по дому, приготування їжі, благоустрій прибудинкової території тощо.
  14. Відтворіть сімейні традиції та ритуали, або ж створіть нові, це завжди зміцнює родини.

І головне – пам’ятайте: він повернувся, живий, до вас. Всі інші труднощі можна пережити, якщо націлитись на це.

Якщо ви відчуваєте потребу проконсультуватися стосовно моментів, які виникають у спілкуванні з рідним військовим, або хочете покращити власний психоемоційний стан, можна звернутися на безкоштовну телефонну лінію до спеціалістів Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців 0 800 332 720 чи написати свій запит фахівцям у телеграм @pidtrymkainua.

Окрім того, хотілося б дати ще кілька порад для тих, хто просто стикається з військовими у повсякденному житті:
  1. В якій би ситуації долі ви б не зустрілись – поважайте той внесок і той досвід, який пережив військовий, адже завдяки йому і таким, як він, ми маємо змогу жити в своїй незалежній державі.
  2. Проявляйте розуміння і терпіння, адже ніхто достеменно не знає, наскільки травматичним був його досвід військової служби.
  3. Віднесіться з повагою до фізичних кордонів військового, намагайтесь не порушувати їх без його дозволу. Необхідність постійного бойового контролю ситуації в умовах війни може викликати в подальшому підвищену настороженість і недовіру до інших, тож враховуйте це.
  4. У спілкуванні уникайте болючих тем. Не варто розпитувати військового про отриманий ним бойовий досвід, якщо він сам не захоче з вами ним поділитись.
  5. Будьте вдячні за те, що військові ціною власного здоров’я, спокоєм своїх родин, а інколи і власним життям виборювали нам та нашим дітям право на життя.
Матеріал підготовлено військовою психологинею Мариною Гребенюк для Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців.
Цю публікацію створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Отримайте підтримку
Телефонуйте щодня з 10:00 до 20.00.
Для дзвінків в Україні: 0800332720
Для зв’язку з Польщі: +48226022512
Усі дзвінки безкоштовні*
*з метою вдосконалення роботи із забезпечення розгляду звернень фізичних осіб на Телефонну лінію Служби психосоціальної підтримки військовослужбовців та членів їх сімей та вивчення проблемних питань, звернення можуть фіксуватись за допомогою документування мовленнєвої інформації
ГРУПИ ПІДТРИМКИ
Служба психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців
© 2023