Особливості спілкування з дітьми різного віку, які чекають маму або тата з війни

September 29, 2022

Тисячі українських дітей чекають маму або тата з війни.

На жаль, ці діти переживають подвійний стрес: пов'язаний безпосередньо з великою війною на території країни, а також страх і біль від розлуки з мамою або татом. Їхні найдорожчі у світі люди пішли до війська, щоб стати на захист своїх родин і України й нині перебувають в небезпеці. На думку вчених, поїздки одного з батьків або й обох у зону бойових дій може стати однією з найстресовіших подій в житті дитини. Стрес може проявлятися у зміні поведінки (гнів, тривожність, приховування емоцій, неповага до когось із батьків, учителів, відчуття втрати, що супроводжується депресією), можуть виникнути проблеми з навчанням та/або здоров'ям.

Кожна дитина реагує на відсутність одного із батьків через військову службу по-своєму.

Усе залежить від віку, від стосунків, які були між дитиною та мамою/татом, що зараз на війні, тривалість перебування мами або тата в зоні бойових дій. Як проявляється стрес у дітей різних вікових груп та що можуть зробити близькі, щоб полегшити емоційний стан дитини? Наші психологи, спираючись на світовий досвід та власну практику роботи з дітьми, підготували короткі рекомендації.

Одна з причин стресу у дітей:

- виконання  одним із батьків завдань у зоні бойових дій (беручи до уваги етап перед від’їздом, перебування у відрядженні та повернення);
- висвітлення у ЗМІ інформації про війну.

Реакція дітей різного віку різна:

гнів, тривожність, приховування емоцій, неповага до когось із батьків, учителів, відчуття втрати, що супроводжується депресією, високий рівень смутку, проблеми з навчанням.

Немовлята (до 1 р.)
Поведінка: Відмовляється їсти.
Емоції: Плач, пригнічення, сум.
Засоби підтримки: Підтримка батьків та педіатра, психолога. Розмовляти, гратися, уникати крику.
Матерям, які виховують діток саме такого віку, варто звернути посилену увагу на свій психоемоційний стан, використовуючи техніки саморегуляції або звертатися до фахівців.

Малюки (1–3 р.)
Поведінка: Плач, роздратування.
Емоції: Дратівливість, сум.
Засоби підтримки: Підвищити увагу, брати на руки, обіймати.
Дорослі, які поруч, мають підтримувати сталий розпорядок дня і підтримувати розвиток нових досягнень.

Дошкільнята (3–6 р.)
Поведінка: Випадки втрати контролю над «горшковою» поведінкою, прилипан­­ня до батьків.
Емоції: Дратівливість, сум.
Засоби підтримки: Підвищити увагу, брати на руки, обіймати.
Корисно розмовляти про їхні почуття і приділяти їм більше фізичної уваги, ніж зазвичай. Може спостерігатися деяке зниження успішності в школі, батьківські очікування і розпорядок дня мають залишатися тими самими. Варто поспілкуватися з вчителями дитини, пояснивши ситуацію.

Школярі (6–12 р.)
Поведінка: Ниття, тілесні болі.
Емоції: Дратівливість, сум.
Засоби підтримки: Проводити час разом, підтримувати режим.

Підлітки (12–18 р.)
Поведінка: Ізоляція, пасивність, зловживання психоактивними речовинами.
Емоції: Гнів, апатія.
Засоби підтримки: Терпеливість, встановлення обмежень, консультування.
Діти цього віку можуть заперечувати проблеми і турботи, але вкрай важливо, щоб близький дорослий залишався доступний, щоб вони могли поговорити з ним про свої проблеми.

Якщо ви відчуваєте, що потребуєте підтримки дружнього плеча або маєте питання щодо емоційного стану, поведінки дитини телефонуйте:
0 800 332 720 (дзвінки безкоштовні).
Якщо говорити вам незручно, але є потреба в консультації з фахівцем, ми готові відповідати на питання в телеграмі @pidtrymka.in.ua. Ми готові допомогти щодня з 10:00 до 20:00
Не залишайтесь наодинці зі своїми переживаннями. Бережіть себе та свою малечу! Все буде Україна!

Матеріал підготовлено командою фахівців Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців.

Отримайте підтримку
Телефонуйте щодня з 10:00 до 20.00.
Для дзвінків в Україні: 0800332720
Для зв’язку з Польщі: +48226022512
Усі дзвінки безкоштовні*
*з метою вдосконалення роботи із забезпечення розгляду звернень фізичних осіб на Телефонну лінію Служби психосоціальної підтримки військовослужбовців та членів їх сімей та вивчення проблемних питань, звернення можуть фіксуватись за допомогою документування мовленнєвої інформації
ГРУПИ ПІДТРИМКИ
Служба психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців
© 2023